Найбільше жадаємо цього ми, населення України. Адже зі своїм власним здоров'ям якось впораємось, однак підняти те, що давно вже не стоїть та й ще розвалюється за найменшого руху, нам не під силу. Я зараз про гривню, яка летить вниз із маленькими зупинками. Наразі вона зупинилася на позначці 8.5, а далі...
Тимошенко нещодавно хизувалася курсом 7.5, що заклала на наступний рік, а Ющенко навесні вважав, що до кінця серпня долар коштуватиме взагалі 6.5. Та де там? І який нам зиск з того низького курсу, якщо ціни не будуть падати? Якщо падає долар, нехай ціни здуваються? Це питання риторичне.
Та все ж Яценюку дуже муляє та гривня. Він вважає, що насамперед треба розібратися, чому почалася девальвація гривні. Я, як людина доросла, хочу дізнатися істинні причини, а не почути спіч на кшталт "сам дурний". А Арсеній хоче погратися в дитячий садочок. Зі свого "Фронту змін" цілить в урядовців. Яценюк каже, що саме попередні урядовці так працювали, що результатом кропіткої праці стала криза: "За 18 років нічого не зроблено для створення конкурентно спроможної економіки й формування внутрішнього ринку". Давайте не будемо, шановний пане Арсеній! Ви так само брали участь у всій цій катавасії і "наурядували" нам отаке.
Арсеній Яценюк наводить жахливі цифри українських боргів. Що є то є! "Ми брали й далі беремо іноземні кредити. На сьогоднішній день Україна винна зовнішньому світу близько 100 мільярдів доларів США. На ці гроші можна було перекопати всю країну і збудувати нову". Та невже? А гроші не йшли на потреби країни, вони перетікали на чергову "заначку" якихось Віті чи Юлі, їх кумків, сватів. Та й звідки такі ідеї? Копати країну? Будувати нову? Мене це більше здивувало б, ніж черговий скандал щодо земельних ділянок.
Зерно раціоналізму все ж в промові Яценюка є. Він переконаний, що Україна лише шкодила собі, допомагаючи економікам Німеччини, Франції, Італії, Іспанії. Чи марять вони нашою допомогою, це ще питання. Однак, як ми знаємо, і оцет за дарма солодкий.
"Тільки подумайте! - обурюється Яценюк .- В усіх країнах світу створюють ради експортерів, щоб просувати свою продукцію на зовнішніх ринках, а ми навпаки - думаємо, як би ширше відкрити кордони для іноземних товарів, створивши чотири роки тому Раду імпортерів". Дивно й нам, але Україна - держава котрастів та непорозумінь. Бо це якесь непорозуміння, коли в уряд рветься людина з судимістю.
Пан Яценюк бачить вихід із цієї заплутаної ситуації. Ні! Не копати країну чи будувати нову: "Існує лише один рецепт виходу з кризи. Це працююча економіка, яка забезпечує робочі місця, платить податки, дає експортний прибуток. Не буває сильної валюти при слабкій економіці". Ого! Здивував! А як зробити, щоб податки платилися, експортний прибуток надходив? І надходив куди нам треба, а не тим, що носять Луі Вьютон? Про це Яценюк й не сказав.
Таня Лебідь, GIGAmir
Комментарии ()