13 февраля 2018 17:58

А. Сененко: на адресу НАПН я жодного разу критики не чув


Просмотров: 1075
Aa

Автор: Антон Сененко, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук.

Давайте так.

Я дуже хочу бути об'єктивним.

Але та реальна історія з патріотичним вихованням через математику, де учням пропонують пишатися невірно розрахованою площею Києва порівняно з манюсінькою, але багатою Андоррою, мені спокою не дає.

Почитавши невеличкий розбір геніальної праці педагогині, я щиро почав цікавитися, що ж дійсно нового та проривного, вартого 200 мільйонів гривень на рік, продукує науково-педагогічна думка в Україні?

Це без жодного сарказму чи стьобу.

Просто коли в мене виникло питання до своїх колег з НАН - а що ми робимо? - мені надали перелік розробок, я побував на виставках, потримав в руках зразки, деталі.

Я можу знайти в Скопусі статті колег, оцінити, про що мова.

Врешті-решт, я бачу Дні науки чи Наукові пікніки, де повно науковців з НАН та університетів.

В мене повно знайомих з вишів, які займаються справжньою наукою і я теж їх всіх бачу/чую. На радіо, на телебаченні, читаю наукпоп статті в Куншті та просто у фейсбучику.

А що НАПН?

Чому весь час з педагогічної сфери спливає отаке, що вже зовсім недалеке від фраз «український уран швидше ділиться, бо він український»?

Чому лептонний бог - з царини педагогів, і я не чув їхнього обурення?

Чому саме студентів педуніверситету виводили на молебень?

Чому? Чому? Чому?

Я не хочу, бути таким різким, як блискучий (блискавичний) Семен Єсилевський, тому спитаю: на кого/що підписатися, щоб зазирнути за цей жах і морок, що спливає сам по собі з педагогічної прірви, і побачити справжні перлини, варті привернення до них уваги?

Уваги не в плані висміювання, а щоб дійсно віддати належне.

До речі, я категорично відкидаю думку, що НАПН не продукує нічого корисного.

І ось чому.

Коли науковці НАН цитуються у світі, працюють на оборонну промисловість чи на продовження ресурсу АЕС - вони все одно отримують на горіхи від депутатів чи звичайних громадян.

Типу, де ваші Нобелівки? Куди діли гроші? Коли Ви зробите щось корисне?

На адресу НАПН я ЖОДНОГО разу нічого такого не чув.

Ніколи. Невер. Абсолютно.

Я не ідіот і розумію, що якщо критики від експертів з Грушевського чи з Фейсбуку немає - це означає, що це не просто так.

І тому я логічно передбачаю, що я один можу бути не в курсі.

Самокритика - наше все.

Тому просвітіть.

Дякую.

Оригінал

Автор: Антон Сененко, старший науковий співробітник Інституту фізики НАН України, кандидат фізико-математичних наук.

Давайте так.

Я дуже хочу бути об'єктивним.

Але та реальна історія з патріотичним вихованням через математику, де учням пропонують пишатися невірно розрахованою площею Києва порівняно з манюсінькою, але багатою Андоррою, мені спокою не дає.

Почитавши невеличкий розбір геніальної праці педагогині, я щиро почав цікавитися, що ж дійсно нового та проривного, вартого 200 мільйонів гривень на рік, продукує науково-педагогічна думка в Україні?

Це без жодного сарказму чи стьобу.

Просто коли в мене виникло питання до своїх колег з НАН - а що ми робимо? - мені надали перелік розробок, я побував на виставках, потримав в руках зразки, деталі.

Я можу знайти в Скопусі статті колег, оцінити, про що мова.

Врешті-решт, я бачу Дні науки чи Наукові пікніки, де повно науковців з НАН та університетів.

В мене повно знайомих з вишів, які займаються справжньою наукою і я теж їх всіх бачу/чую. На радіо, на телебаченні, читаю наукпоп статті в Куншті та просто у фейсбучику.

А що НАПН?

Чому весь час з педагогічної сфери спливає отаке, що вже зовсім недалеке від фраз «український уран швидше ділиться, бо він український»?

Чому лептонний бог - з царини педагогів, і я не чув їхнього обурення?

Чому саме студентів педуніверситету виводили на молебень?

Чому? Чому? Чому?

Я не хочу, бути таким різким, як блискучий (блискавичний) Семен Єсилевський, тому спитаю: на кого/що підписатися, щоб зазирнути за цей жах і морок, що спливає сам по собі з педагогічної прірви, і побачити справжні перлини, варті привернення до них уваги?

Уваги не в плані висміювання, а щоб дійсно віддати належне.

До речі, я категорично відкидаю думку, що НАПН не продукує нічого корисного.

І ось чому.

Коли науковці НАН цитуються у світі, працюють на оборонну промисловість чи на продовження ресурсу АЕС - вони все одно отримують на горіхи від депутатів чи звичайних громадян.

Типу, де ваші Нобелівки? Куди діли гроші? Коли Ви зробите щось корисне?

На адресу НАПН я ЖОДНОГО разу нічого такого не чув.

Ніколи. Невер. Абсолютно.

Я не ідіот і розумію, що якщо критики від експертів з Грушевського чи з Фейсбуку немає - це означає, що це не просто так.

І тому я логічно передбачаю, що я один можу бути не в курсі.

Самокритика - наше все.

Тому просвітіть.

Дякую.

Оригінал


Оригинал статьи: А. Сененко: на адресу НАПН я жодного разу критики не чув
Источник: osvita.ua



Комментарии:
Добавить комментарий
Не показывать мой e-mail

новости партнеров
  • читаемые
  • комментируемые